Недоторканні (2011)

Оригінальна назва "Недоторканних" Олів'є Маршаля, - "Les Lyonnais", - залишає простір для гри слів. Тому що «» перекладається і як «Ліонці» (фільм розповідає про ліонську банду, що залишила реальні сліди в кримінальному і навіть соціальному житті Франції 70-х років, - і як «Леви» - і Ед «Момон» (одна з кращих ролей Ланвена, знову настільки ж талановито зіграти такого персонажа йому доля вже не надала нагоди!), як і Серж Суттель (Чекі Каріо) справді схожі на невгамовних левів, особливо коли операторська камера дає ретроспективи їхніх зухвалих нальотів, пограбувань, перестрілок з поліцією.

«Недоторканні», безумовно, та кримінальна драма, яка майже відразу після появи увійшла до «золотого фонду» бойовиків. Тут і соціальне підґрунтя, і жорстокість, і вірність дружбі. Недарма Олів'є Маршаль «для затравки» натренувався на куди більш «глянцевих» «Одного разу в Ліоні» та «Орфевр, 36», хоч і ті картини не можна було назвати «м'якими». Але в «Недоторканних» історія банди, особисті історії двох ватажків «Ліонців» подано з максимальною жорсткістю – хоча ніяких шокуючих жорстокістю сцен у кінокартині немає.