Вій (1967)

Там люди зовсім не такі, якими він звик їх бачити. Вони вірять у чаклунство і вміють ним користуватися у своїх цілях. Щоб зло не вирвалося, Хома повинен стерегти мертву панночку у старій церкві. Спочатку все йому здається просто жартом, ну що такого в тому, щоб провести кілька ночей у церкві поряд із труною? Людина мертва і логічніше було б боятися тих, хто ще живий. Згодом, після першої ж ночі, Хома зрозуміє, наскільки він мав рацію. У всьому. Навіть у тому, що відьом не існує. Навіть у тому, що він нічого не знає про чаклунство. Речі, які він раніше вважав дурною забавою і з яких відкрито сміявся, тепер рятуватимуть його життя. Хома чекає довгий бій, з найзлішими силами цього світу.