Фолія (2023)

Після нещасного випадку на знімальному майданчику режисер виявляється у ситуації, де його реальність починає розпадатися на шматки. Прагнучи зрозуміти, що сталося, він по крихтах відновлює деталі події, поступово усвідомлюючи, що його життя і фільм, над яким він працював, переплелися в заплутану мережу ілюзій та спогадів.

Занурюючись у роботу, він починає помічати дивні невідповідності та загадкові сліди минулого. Дедалі більше заглиблюючись в аналіз, режисер відкриває, що фільм, який вони знімали, взагалі не мав відбутися. Кожен крок до відновлення картини призводить його до однієї і тієї ж теми — постійне повернення до втраченого кохання. Щоразу, коли він думає, що наблизився до істини, перед ним виринають нові верстви обману та фальші.

Паралельно з відновленням фільму, режисер згадує свої власні переживання та втрати, пов'язані з коханою людиною, яку він втратив. Поступово він розуміє, що його прагнення зняти цей фільм було спробою повернути минуле та розібратися у своїх почуттях. Але чим глибше він копає, тим ясніше стає, що фільм є лише дзеркалом його внутрішньої боротьби та бажання набути втраченого щастя.

У фіналі режисер усвідомлює, що реальність та ілюзія нероздільні, і що справжній сюжет його життя — це нескінченне прагнення повернутися до того, що було втрачено, і спроба зрозуміти, чи це можливо.