Я буду жити (2022)

У фільмі «Я буду жити» розповідається про жінку, чиє життя цілком присвячене турботам про інших, але вона при цьому часто забуває про свої власні потреби та бажання. Алла – середніх років, енергійна та дбайлива, присвятила своє життя родині. Вона працює репетитором з англійської мови, займаючись з дітьми, але при цьому залишається прив'язана до їхнього життя, допомагаючи всім, хто цього потребує. У неї дорослі діти — дочка Наташа, яка готується стати матір'ю, та син Ваня, який прагне незалежності. Але жодне з цих відносин не приносить їй повної задоволеності, адже сім'я не помічає всіх жертв, які вона робить заради їхнього благополуччя.

Коли Алла майже вмирає від ядухи за сімейним столом, не отримавши належної уваги з боку своїх близьких, вона розуміє, як сильно її життя поглинуте іншими, і як вона залишилася поза увагою. Тоді вона вирішує кардинально змінити свою роль у сім'ї, повідомивши всім, що хвора на невиліковну хворобу. Ця заява стає каталізатором змін у її житті, адже тепер її близькі починають прислухатися до неї, намагаючись зрозуміти та підтримати.

Фільм показує, як насправді кохання та турбота можуть бути спотворені, якщо не залишається місця для власних мрій і бажань. Це історія про пошук балансу між обов'язками та особистим життям, про те, як важливо не забувати про себе, незважаючи на прихильність і прагнення допомагати іншим. Через долю Алли глядач може замислитися про свої власні стосунки з близькими та про те, як часто вони виявляються односторонніми.