Татуювальник Аушвіцу (2024)

Лале Соколов — звичайний юнак, який, як і тисячі інших євреїв, опинився у страшному місці, де ім'я замінює татуйований номер на руці. Освенцім стає його новою реальністю, сповненою страху, болю та розпачу. Але доля дарує йому рідкісний шанс — знання кількох мов робить його татуювальником табору, людиною, яка назавжди залишає на шкірі ув'язнених їхню нову, безжальну ідентичність.

Робота дає Лале відносні привілеї: додаткову їжу, можливість пересуватися табором і шанс вижити. Але з кожним новим номером, який він завдає на чужі руки, у ньому зростає почуття провини. Проте все змінюється того дня, коли перед ним опиняється Гіта — тендітна дівчина зі зляканими очима. Її номер Лале запам'ятає не лише на шкірі, а й у серці.

Кохання в таборі смерті - абсурд, неможливість, але для Лалі та Гіти вона стає єдиним сенсом існування. Ризикуючи життям, він використовує своє становище, щоб добувати для неї їжу, передавати таємні послання, шукати будь-які шляхи спасіння. Він не просто хоче вижити — він хоче дати Гіті надію, яку у них намагаються відібрати.

Минають роки, і тепер уже літній Лалі, який живе у вільному світі, розповідає свою історію. Історію про те, як у найстрашнішому місці на землі можна було знайти світло, як любов здатна дати сили йти далі, навіть коли весь світ руйнується довкола. «Татуювальник з Освенциму» — це розповідь не лише про виживання, а й про те, що навіть серед страху можна зберегти людяність і любов.