Усе, що ми уявляємо як світло (2024)

Життя у Мумбаї не прощає слабкості, особливо якщо ти жінка. Прабха давно змирилася з цим – її чоловік поїхав до Німеччини, і вона залишилася на самоті, воліючи не будувати нових стосунків. Для неї звичний світ складається з лікарняних палат, втомлених колег та монотонних змін. Ану, її молода колега, живе інакше - вона сповнена пристрасті і хоче любити, навіть якщо суспільство їй цього не дозволяє.

Коли їхній колега Парваті стикається з загрозою виселення, Прабха та Ану вирішують вирушити з нею до далекого села. Поїздка, що розпочалася як формальність, стає їм емоційним випробуванням.

Прабха несподівано собі усвідомлює, що її вірність чоловікові – лише звичка, яку приховується страх самотності. Ану стикається з реальністю: їх з Шіаз історія любові може закінчитися так і не розпочавшись.

Цей фільм розповідає про пошук світла серед мороку забобонів та застарілих традицій. Він про тих, хто вирішується на зміни, незважаючи на страх та опір оточуючих.