Я не залізна (2025)

Лінда щосили намагається впоратися з хворобою дочки, що вимагає постійного догляду та годування через зонд. Чоловік у морі, лікар незадоволений, сили закінчуються. Щодня стає випробуванням між любов'ю та знемогою. Коли в їхній квартирі з'являється величезна дірка в стелі, що веде до потопу, Лінда разом із дочкою опиняється в дешевому мотелі — тимчасовому притулку, який загрожує стати пасткою. Тут, у тиші та тривозі, вона намагається утримати життя від розпаду, балансуючи на межі розпачу та материнської віри.