Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці (2026)

Життєрадісна Поппі обожнює пригоди, нові міста й постійний рух, тоді як замкнений Алекс віддає перевагу тиші та впорядкованому, спокійному життю. Саме ця протилежність уже багато років тримає між ними крихку гармонію: мешкаючи в різних місцях, вони незмінно зустрічаються щоліта, щоб разом вирушити у відпустку. Для Поппі ці подорожі стають простором, де її яскравий характер приймають без осуду, а для Алекса — рідкісною можливістю бути собою поряд із людиною, яка відчуває його найтонші настрої. Та з черговим літом спогади про минулі поїздки поступово складаються в особисту історію, і стає зрозуміло: звичні межі дружби більше не здатні вмістити те, що між ними народжується.