Нахімівці. Бурштиновий берег (2025)

Чотирнадцятирічний Єгор разом із мамою залишає Петербург і починає нове життя в Калінінграді, вступивши до Нахімівського училища. Бажаючи швидко здобути авторитет серед курсантів, він вигадує історію про спорідненість із відомою династією нахімовців. Легенда спрацьовує: однокурсники приймають його як «свого», і хлопець опиняється в центрі уваги. Та разом із популярністю зростає й відповідальність — підтримувати вигаданий статус дедалі складніше.

На Янтарному узбережжі, у літньому таборі, майбутні моряки проходять шлюпочну практику, змагаються на воді, співають біля вечірнього багаття. Саме тут у Єгора з’являються перші сильні почуття — приїзд жіночої збірної з яхтингу змушує його серце битися швидше. Здавалося б, попереду лише навчання й романтика, але спокій руйнує тривожна новина: табору та затоці загрожує небезпека.

Опинившись у вирі подій, хлопець розуміє, що більше не може ховатися за вигаданим минулим. Йому доведеться зізнатися друзям у брехні та довести вчинками, що він гідний звання нахімовця. Справжня мужність проявляється не в красивих словах, а в готовності ризикувати й брати на себе відповідальність. І саме щирість разом із відвагою допоможуть йому заслужити повагу товаришів і знайти власний шлях.