Жовті листи (2026)

Після несправедливого звільнення їхнє звичне життя руйнується. Дер’я та Азіз змушені залишити все позаду й переїхати до Стамбула, оселившись у квартирі матері Азіза. Тісний простір, старі образи та постійна напруга між близькими швидко дають про себе знати. До того ж поруч знаходиться їхня тринадцятирічна донька Езги, яка мовчки спостерігає за тим, як змінюються стосунки між батьками.

У нових обставинах родина опиняється перед необхідністю переосмислити своє життя та власні почуття. Те, що здавалося крахом усього звичного, поступово перетворюється на момент істини. Іноді саме криза змушує людей зупинитися й зрозуміти, ким вони насправді стали один для одного.