Слово пацана. Кров на асфальті (2023)

Перебудова вже зробила крок з кремлівських трибун на вулиці великих і малих міст. Радянський Союз вмирає на очах, і разом із передчуттям змін, свободою слова, музики та цін з'являється і свобода від совісті, що межує з беззаконням. Поки батьки виборюють виживання, кинуті всіма діти збиваються у вуличні зграї та «б'ються за асфальт». Б'ються в буквальному значенні, щоб контролювати все, що стоїть на їхній землі або пересувається нею. Серед загальної злиднів — зрозумілі правила життя, підтримка і слово пацана, яке сильніше за клятву. Але дружба і поняття справедливості дедалі більше поєднуються з насильством і криміналом. Андрій — 14-річний хлопчик із інтелігентної родини, який навчається у музичній школі та живе з мамою та 5-річною сестрою. Регулярно він стикається із пресингом вуличних підлітків. Щоб захистити себе, він заводить дружбу з пацанами. Один із них — 14-річний Марат — стає провідником Андрія та глядача у складно влаштований світ вулиць.